ПУСТОПЛЯ́С, а, ч., розм., рідко. Те саме, що неро́ба. Хай.. білоручки та пустопляси риються в своїм нутрі і всяку думку гірш онучки розскубують (Фр., ХІ, 1952, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 401.