Про УКРЛІТ.ORG

пустинь

ПУ́СТИНЬ, і, ж., заст.

1. Відлюдне місце, де жив пустельник. Начитався піп удовий, Як святії жили, Як то вони по пустинях Господа молили… (Рудан., Тв., 1959, 184).

2. Невеликий монастир у відлюдній місцевості.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 399.

вгору