ПУРИСТИ́ЧНИЙ, а, е. Власт. пуристу, пуристам. Пуристичні настанови.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 391.