ПУГА́РИЧОК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до пуга́р. — Ех, винця би пугаричок.., — звіряється перед ким-небудь Янко (Козл., Ю. Крук, 1950, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 384.