ПТІАЛІ́Н, у, ч., спец. Фермент слини людини і деяких тварин, який має здатність розщеплювати крохмаль. У слині новонароджених вже є фермент птіалін, але сила його ще невелика (Шк. гігієна, 1954, 96); Травлення починається в порожнині рота. Тут відбувається подрібнення їжі і змочування її слиною, яка містить ферменти птіалін і мальта́зу, що розщеплюють вуглеводи (Заг. догляд за хворими, 1957, 106).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 382.