ПТИ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що пташи́ний. Кулик на місті соколинім не буде птичим господином (Номис, 1864, № 997); В його ногах неначе була якась сила, що давала їм легкість птичих крил (Н.-Лев., І, 1956, 513); Кругом виднілося пір’я і птичий послід (Вас., І. 1959, 176); Садки не оголошувались птичим щебетанням (Мирний, IV, 1955, 87); На радощах він притулив до грудей досить-таки противне птиче обличчя Геруса (Стельмах, II, 1962, 231).
∆ Пти́че о́ко — те саме, що Пташи́не о́ко (див. пташи́ний). [Морж:] Квартира — п’ять кімнат, дітей нема. Мебля — птиче око, червоне дерево… (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 10).
◊ Ті́льки (хіба́)] пти́чого молока́ не вистача́є (браку́є, нема́є, нема́) — те саме, що [Ті́льки (хіба́)] пташи́ного молока́ не вистача́є (браку́є, нема́є, нема́) (див. пташи́ний). Господарі були такі щедрі й гостинні, що гостям хіба птичого молока бракувало (Козл., Мандрівники, 1946, 52); [Михайло:] У неї [жінки] всього доволі, хіба птичого молока нема (Котл., II, 1953, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 381.