ПСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. псува́ти 1. та дія і стан за знач. псува́тися 1-3. — Якась невдача? — тихо запитала мама, коли бурхлива Санина діяльність по перекиданню і псуванню речей трохи стишилася (Собко, Звич. життя, 1957, 109); Шофери німецьких автомашин проклинають «варварський» винахід, який гальмує роботу їхнього транспорту через масове псування гумових камер (Ю. Янов., І, 1954, 69); Хлюпотіла вода під ногами слободян, ніхто вже не думав про хворобу й простуду — всі йшли слідом за Рубаном, щоб допомогти йому врятувати від псування машини (Шиян, Баланда, 1957, 67); Щоб вберегти яйця від псування, необхідно припинити доступ в них повітря (Укр. страви, 1957, 434); Захист грунтів від псування — виключно важливе завдання для нас і для наступних поколінь (Хлібороб Укр., 5, 1968, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 376.