Про УКРЛІТ.ORG

псалом

ПСАЛО́М, лма́, ч.

1. Релігійна пісня, молитва, що як складова частина входить у псалтир. Арена звірем заревла. А син твій гордо на арену, Псалом співаючи, ступив (Шевч., II, 1963, 292); Старий дяк став у головах коло ставника і охриплим голосом вичитував псалми (Мирний, III, 1954, 119); Остапе, ув одній газеті Псалми містили з псалтиря (Еллан, І, 1958, 129); Омелько, ставши на криласі, заспівав разом із іншими співаками псалом сто сороковий: «Визволи мене, господи, від лихих людей!..» (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 284); * Образно. Як вітер ночі крижаної Псалом над мертвими читав,Коваль, що виріс над Невою, Невтомно день і ніч кував (Рильський, II, 1960, 236); // Музичний твір для солістів, хору, органа, оркестру на такий текст.

2. перен. Захоплена хвала кому-, чому-небудь; гімн. Новий псалом живого слова: В ньому не неприязнь стара, А світло лагоди, любові, Братерства, волі і добра (Стар., Поет. тв., 1958, 37); З криком в небо устає новий псалом залізу (Тич., І, 1957, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 371.

псало́м — релігійна пісня, мо­литва, що як складник входить у Псалтир; більшість псалмів напи­сав цар Давид; деякі свої ліричні поезії Т. Шевченко називав псал­мами. Арена звіром заревла. А син твій гордо па арену, Псалом співаю­чи, ступив (Т. Шевченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 488.

вгору