ПРЯМУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Те саме, що прямува́ти 1. — За дорогу не турбуйся. До пекла навпростець прямуйся Пішком (Котл., І, 1952, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 370.

Прямуватися, муюся, єшся, гл. Направляться. О. 1862. II. 30. До пекла напростець прямуйся. Котл. Ен. ІІ. 38.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 495.