ПРЯМУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. прямува́ти 1. Його [О. П. Довженка] прямування довело його до правдивих шляхів (Ю. Янов., V, 1959, 122); Портрет В. Жуковського.. вийшов дуже вдалим. Це був один з.. кращих портретів роботи К. Брюллова, в якому виразно виявилось прямування до реалізму (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 27).

2. заст. Напрям (у 2, 3 знач.). — Гегель був останній філософ ідеального прямування, — знов почав.. Воздвиженський (Н.-Лев., І, 1956, 365).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 370.

Прямування, ня, с.

1) Направленіе. Поважне прямування його розуму. Левиц. Пов. 55.

2) Стремленіе. Прямування до вищого уряду. Левиц. І. 241. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування. К. ХП. 135.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 495.