ПРЯМОТА́, и́, ж.

1. Абстр. ім. до прями́й. Лазерний промінь поширюється тільки прямолінійно і тому є найточнішим стандартом прямоти (Веч. Київ, 6.Х 1957, 4); Тільки цілковита ясність і прямота можуть дати всім свідомим робітникам і всім членам партії матеріал для розумного і твердого розв’язання спірних партійних питань (Ленін, 9, 1970, 5); — Ви ж самі присогласили мене до прямоти та до щирості (Крим., Вибр., 1965, 520); Своєрідність немалого поетичного хисту Плужника розкрилась.. не в прямоті, а в суперечливості (Не ілюстрація.., 1967, 261).

2. Властивість за знач. прями́й. Прямота Босого сподобалась Кіндрату Дорофійовичу (Логв., Літа.., 1960, 100); В щедрій поводі кольорів, фарб, речей Горує над усім високотонний голос Та ясна прямота допитливих очей (Зеров, Вибр.., 1966, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 369.