ПРУССАКИ́, і́в, мн. (одн. прусса́к, а́, ч.; прусса́чка, и, ж.).

1. Німці — жителі або уродженці Пруссії; північно-східні німці — Бідоласі так перепало,.. а ми, прибувши на готовеньке, заберемо його фрау собі? Як хочеш, а це не за правилами!.. — За якими там правилами! — з виразним сумнівом сплюнув рудий, щирий пруссак (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 469).

2. Представники прусської (іноді ширше — німецької) вояччини (часто з несхвальним відтінком). Уряд [Франції] почав таємні переговори з пруссаками про капітуляцію (Нова іст., 1957, 9); На дверях стоїть конвоїр — злий пруссак (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 202).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 362.