ПРУДКОВО́ДИЙ, а, е. Який має прудку течію. Гей, Удай-річко прудковода! (Манж., Тв., 1955, 139).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 360.