ПРОШПА́РЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до прошпа́рити. Вагонів уже було не впізнати: сміття повимітано, підлоги вимиті, прошпарені окропом (Гончар, II, 1959, 309).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 352.