ПРОШИТТЯ́, я, с. Дія за знач. проши́ти 1. Гортаємо далі. Сторінки, вирвані з того ж блокнота. Навіть сліди пунктирного прошиття аркушів (Вітч., 12, 1967, 110).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 351.