ПРОША́СТАТИ, аю, аєш, док.

1. неперех., розм. Шастати якийсь час.

2. перех., діал. Протринькати. Прошаставши замолоду немалий маєток, графиня на старість зробилася скупою (Фр., VI, 1951, 348).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 350.