ПРОШАРО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРОШАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Перекладати що-небудь шаром, шарами чогось іншого.

ПРОШАРО́ВУВАТИ², ую, уєш, недок., ПРОШАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розпушувати міжряддя просапних культур. Сама ж город скопала [баба], і засадила, й прошарувала та підгорнула (Гуц., Скупана.., 1965,146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 349.