ПРО́ЧЕРК, у, ч,

1. Риска, проведена на чому-небудь. Сивий господар довго вчитувався у ці позначки на землі. Потім його увагу привернули якісь прочерки на зябі край ділянки (Вол., Самоцвіти, 1952, 44).

2. Риска в якому-небудь документі, записі, що означає пропуск, відсутність даних.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 345.