ПРОХІДНИ́ЦЬКИЙ, а, е, гірн. Стос. до проходки (у 1 знач.). Прохідницькі роботи; // Який здійснює проходку. Довгань став.. бригадиром прохідницької бригади (Ле, В снопі.., 1960, 74); // Признач. для проходки. Прохідницький комбайн.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 337.