ПРОФЕСОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути професором (у 1 знач.), займати посаду професора. Ще будете професорувати, ще й, може, я коли почую Ваші лекції (Л. Укр., V, 1956, 61); На тих двох кафедрах [арабської філософії та східної історії] А. Ю. Кримський постійно професорував вісімнадцять літ, аж до кінця свого побуту в Москві (Вітч., 9, 1968, 189).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 333.