ПРОФЕ́СОРКА, и, ж., розм.

1. Жінка-професор.

2. заст. Дружина професора. Пані професорка (чоловік її вже став справжнім професором) надумала урядити в себе журфікси для молоді… (Л. Укр., III, 1952, 592).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 333.

Професорка, ки, ж. Женщина-профессоръ. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 487.