ПРОТЯ́ЖНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. протя́жний.

2. Відстань, зайнята чим-небудь (перев. у довжину); певний простір; протяг. Треба було нанести на карту невідомі береги Північної Землі, з’ясувати протяжність її на північ і захід (Видатні геогр. відкр.., 1955, 7); Мільйон чотириста тисяч кілометрів — така протяжність залізничних магістралей світу (Хлібороб Укр., 9, 1969, 47).

3. філос. Одна з основних характеристик простору, що виражає його розміри. Якщо простір характеризує протяжність матеріальних об’єктів, їх становище по відношенню до інших об’єктів, то час характеризує послідовність матеріальних процесів, їх тривалість (Наука.., 8, 1956, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 330.