ПРОТРУ́ХНУТИ, не, док., розм. Стати наскрізь трухлявим. — Зійшла, спала вода.. Риби — хоч возами нагрібай. Та ніхто їй не радий. Протрухла, загнилася, засмерділа нам всю Слобідку (Гончар, І, 1954, 475); Широкий ганок, складений із нетесаних колод, протрух (Воронько, Казка.., 1957, 3); * Образно. Життя в Глухові пожвавішало. Зате в самому інституті стало ще нудніше. Почувалося, що все тут протрухло, поцвіло (Вас., IV, 1960,41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 327.