ПРОТРА́ВЛЕНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до протрави́ти. Якщо під мікроскопом розглядати поверхню відполірованого і протравленого у спеціальному кислотному розчині металевого зразка, то можна бачити, що він складається з окремих зерен (Наука.., 1, 1955, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 326.