ПРОТОПРЕСВІ́ТЕР, а, ч., церк. Головний священик у великих соборах; // У дореволюційній Росії — головний священик у військовому та придворному відомствах.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 324.

прото́пресві́тер — головний свя­щеник у великих соборах; нале­жить до церковних достойників; у давніші часи заступав єпископа.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 488.