ПРОТОКОЛІ́СТ, а, ч., заст. Дрібний чиновник, що веде протоколи (в суді, канцелярії і т. ін).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 323.