ПРОТОДИЯ́КОНСЬКИЙ, а, е, церк. Прикм. до протодия́кон. Протодияконський сан; // розм. Такий, як у протодиякона. У світлиці дробилися два голоси. Один тоненький, хриплявий, другий рокітливий, протодияконський (Тют., Вир, 1964, 511).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 323.