ПРОТКА́ТИ, тчу́, тче́ш, док., перех.

1. Виткати візерунок, малюнок на чому-небудь. Проткати полотно шовком.

2. тільки док., також без додатка. Ткати якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 323.