ПРОТИПРАВЦЕ́ВИЙ, а, е. Признач. для лікування правцю, для профілактики його. Протиправцеве щеплення.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 319.