ПРОТИМІКРО́БНИЙ, а, е. Признач. для боротьби з мікробами, для знищення мікробів. Препарати з трави золототисячника діють як знеболюючий, протимікробний та кровоочисний засіб (Знання.., 4, 1974, 29); // Спрямований проти мікробів. Народна медицина здавна знає протимікробні властивості прополісу і використовує його для лікування ран (Рад. Укр., 25.IV 1971, 4); Протимікробна дія рослин.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 318.