ПРОТИЗАКО́ННО. Присл. до протизако́нний. Його справою було неухильно виконувати свою службу, і він її виконував, і навряд чи хто скаже, що він.. діяв протизаконно (Гончар, Тронка, 1963, 138).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 317.