ПРОТИ́ВНІСТЬ, ності, ж., заст.

1. Протилежність.

2. Перешкода. Всякі противності не то що не знеохочували його, а ще й підбивали до боротьби та до праці (Фр., VII, 1951, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 316.

Противність, ности, ж. Противоположность. Частіше робить людей близькими приятелями противність їх удачі. Левиц. І. 133.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 485.