ПРОТЕСТАНТИ́ЗМ, у, ч. Один з трьох (поряд з католицизмом і православ’ям) головних напрямів у християнстві, що оформився у XVI ст. на основі ідеологічної опозиції до католицизму в ході Реформації. Кортіло [Ватікану], Україну загарбавши, надолужити здирствами на нових землях величезні втрати й збитки, заподіяні Ватіканові протестантизмом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 481).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 313.