ПРОТЕРЕ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. протеребля́ть; док., перех., діал. Проріджувати рослинність на якому-небудь місці або розчищати якесь місце від лісу (дерев, кущів). [Килина:] Та я б і цілий ліс продати рада або протеребити, — був би грунт як у людей, не ся чортівська пуща (Л. Укр., III, 1952, 258).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 313.