ПРОТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОТВЕРЕЗИ́ТИ, ежу́, ези́ш, док., перех. Те саме, що витвере́жувати. Олена розпорядилася, щоб Мариня зварила свіжої натуральної кави. Пам’ятала, що колись цим способом тітка Ладикова протвережувала свого чоловіка (Вільде, Сестри.., 1958, 93); Іван спокійнісінько приніс із поблизького потоку.. води, віділляв князя і дав йому напитися, протверезив також лакеїв (Фр., III, 1950, 152); — Повертайся, жінко, додому та протверези свого танцюриста огірковим розсолом (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 142); — Ну й терпуг ти, Наталко! Пиляєш і пиляєш. Замовчи! — з усіх сил гукнув він.. Цей вигук протверезив її. Вона замовкла (Хижняк, Невгамовна, 1961, 258).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 311.