ПРОСУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся. уєшся, недок., ПРОСУДИ́ТИСЯ, суджу́ся, су́дишся, док.

1. розм., заст. Розорятися через судовий процес.

2. тільки док. Судитися якийсь час. Аж тринадцять років просудився з ними Казанок за свою стару хатинку (Крот., Сини.., 1948, 43).

3. тільки недок., заст. Пас. до просу́джувати 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 308.