ПРОСТОРІ́КУВАТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. просторі́куватий. Хитрість, удаване дивацтво, просторікуватість Семка — це своєрідний засіб боротьби з ворогом (Рад. літ-во, 5, 1958, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 301.