ПРОСТОВИ́СНИЙ, а, е, діал. Прямовисний. Демидів нарисував на таблиці дві лінії поземі і три простовисні, поназначував їх буквами і почав поясняти (Мак., Вибр., 1954, 51); Вони [сарни] переплигували широкі провалля, сковзали по простовисних схилах і чіплялися до ледве помітних вибоїн (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 332).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 299.