ПРОСТЕ́ЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. просте́жувати. Починаючи працю над черговим своїм твором, [Л. М.] Толстой ніколи наперед не знав, чим закінчиться життєвий шлях героя. Він вимальовувався перед ним лише внаслідок простежування й аналізу всього життя людини (Рад. літ-во, 4, 1963, 127).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 294.