ПРОСОЛІ́ТИ, і́є, док. Просякнути сіллю, набратися солі, стати солоним. Просоліла риба (Сл. Гр.); Плащ-палатка так просоліла, що дощова вода в ній зробилася солонішою, ніж морська (Кучер, Голод, 1961, 261).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 291.

Просоліти, лію, єш, гл. Просолиться, просолѣть. Солонії млаки слізьми просоліли. К. Досв. 11. Просоліла риба. Конст. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 480.