ПРОСО́ВУВАТИСЯ, уюся. уєшся і ПРОСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Сунутися, всовуватися кудись, крізь щось. У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п’ят, свитині (Хотк., II, 1966, 419); Він підіймає ворота, просовується на подвір’я і, не кваплячись, суне до дровітні своє опасисте тіло (Стельмах, II, 1962, 36); — Знаю я вас, як захворіли! Удаєте тілько з себе хворого, — каже Пищимуха, ледве просовуючись у двері (Мирний, IV, 1955, 361); Безшумно відхиляються двері, просувається голова Шпаченка (Коч., II, 1956, 111); Заєць вплигнув в темну печеру, а за ним ледве просунулись Улас та Юрко (Н.-Лев., III, 1956, 292); Шумаков почув, що у шпару, вирізану в дверях для пошти, просунувся лист (Голов., Тополя.., 1965, 178); // рідко. Стирчати з якогось отвору, щілини. З драної торби.. просовується свердел (Вовчок, VI, 1956, 284).

2. Переміщатися, рухатися у певному напрямку. Чорні хмари.. просовувалися поволі і збільшували темряву літнього вечора (Ле, Вибр., 1939, 65); Не раз, в хвилину спочинку, смерком, коли предмети ховалися в тінях, а ми просувалися плечем до плеча,.. твій голос теплішав на згадках про далекі вже роки дитинства (Коцюб., II, 1955, 356); Перейшли [мандрівники] вбрід напівпересохлу річку Іргиз і просувалися тепер її лівим берегом, залишивши праворуч гору з могилами батирів (Тулуб, В степу.., 1964, 256); Біля мечету просунулась якась жіноча постать (Коцюб., І, 1955, 397); Фелікс попхнув Волю з дівчинкою у ринву, наказав повзти й не оглядатися. Сам швидко заповз слідом, просунувся за Волею кілька метрів і завмер (Ю. Янов., II, 1954, 44); // Рухаючись, переміщаючись, наступати, займати нові позиції (про військо). Доводилося штурмувати кожну ферму, кожне містечко, просуваючись вперед кілометр за кілометром (Гончар, III, 1959, 225); Героїчні захисники Севастополя.. перейшли одразу в наступ і просунулись на три-чотири кілометри (Кучер, Чорноморці, 1956, 410); // З трудом пробиратися крізь натовп; протовплюватися. Народ.. все прибував. Якась розхристана, в одній сорочці жінка просовувалась крізь натовп ближче до хати (Коцюб., II, 1955, 178); Кожен знав, хто приїхав, і кожен просувався вперед своїми очима побачити (Мирний, І, 1949, 190); Хлопці прийшли до клубу й ледве.. проштовхалися крізь густий натовп молоді. Попереду просувався.. Павло (Епік, Тв., 1958, 400); Люди тісніше обступили парубка. Тарас, зрозумівши, що мова йде про загадкову залізницю, просунувся й собі ближче (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 71); // З трудом пробиратися між чимсь. Вона між лавами просовується жваво, Як м’ячик котиться, вклоняючись усім, І грає усміхом веселим та легким (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 44); // перен. Розвиватися, прогресувати. Життя показує, що всієї проблеми роззброєння не можна розв’язати відразу, і тому краще просунутися вперед на один крок, ніж тупцювати на місці або тягти назад (Ком. Укр., 9, 1963, 16); // перен. З’являтися, змінюючи одне одного (про думки, образи і т. ін.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи, та він ніяк не міг впіймати їх (Коцюб., І, 1955, 123).

3. перен. Досягати успіхів у чому-небудь. За минуле п’ятиріччя Радянський Союз просунувся вперед в економічному змаганні з розвинутими капіталістичними країнами (Матер. ХХV з. КПРС, 1976, 130); // Потрапляти в певне товариство. — Хазяйнуй, сину, як і батько твій хазяйнував.. — Ні вже, годі!.. — То, про мене, й просовуйся в пани! Бог тобі на поміч (Н.-Лев., І, 1956, 182).

4. перен. Поширюватися десь. З легкої руки мічурінців садівництво просунулось у віддалені північні райони (Гончар, М. Братусь, 1951, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 290.