ПРОСНІ́ДАТИ, аю, аєш, док.

1. перех., розм. Втратити через сніданок, снідаючи. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п’ятницю проспівала (Номис, 1864, № 8878).

2. неперех. Снідати якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 290.

Проснідати, даю, єш, гл. Утратить изъ за завтрака, завтракая. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п’ятницю проспівала. Ном. № 8878.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 480.