ПРОСЛЬОЗИ́ТИСЯ, ожу́ся, ози́шся, док., рідко. Заплакати від зворушення. Капітан.., кажуть, навіть просльозився від того, що став батьком чудового сина (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 289.