ПРОСКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСКРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док.

1. перех. Скребучи, робити в чому-небудь отвір.

2. тільки док., перех. і неперех. Скребти якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 286.