ПРОСВІТИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до просвіти́тель. Папа [римський] славив жорстоку Марію-Терезу як просвітительку (Скл., Карпати, II, 1954, 285).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 277.