ПРОСА́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просапа́ти. Дерева і кущі були вже политі, стежки дбайливо прометені, земля між квітами на клумбах просапана (Кучер, Чорноморці, 1956, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 275.