ПРОРИВА́ННЯ¹, я, с.

1. Дія за знач. прорива́ти¹ 5 і прорива́тися¹ 2, 3. Залишені після проривання сіянці треба полити, щоб порушений грунт знову щільно пристав до коріння (Озелен. колг. села, 1955, 104); Під час проривання кукурудзи.. Максим Опанасович побачив чимало порожніх лунок (Вол., Самоцвіти, 1952, 177); Поршневі кільця запобігають прориванню газів у картер двигуна (Підручник шофера.., 1960, 18).

2. мед. Раптове порушення цілості стінки порожнистого органа (перев. шлунково-кишкового тракту) внаслідок патологічного процесу в ньому.

ПРОРИВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. прорива́ти².

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 265.