ПРОРЕЗИ́НЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до прорези́нити. Плоскі паси виробляють із шкіри та прорезиненої або просоченої особливою смолистою речовиною бавовняної тканини (Токарна справа.., 1957, 12); // у знач. прикм. Він одягнув сірий новий плащ з прорезиненої матерії (Перв., Дикий мед, 1963, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 264.