ПРОРЕВІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. і без додатка. Док. до ревізува́ти. Велике діло в артілі дійова, роботяща ревізійна комісія. Вона й перевірить, проревізує, і порадить, і врятує од помилок (Вишня, І, 1956, 436).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 264.