ПРОРА́ЗЛИВИЙ, а, е, діал. Пронизливий. З червоного комина бухає дим і розлягається проразливий свист (Фр., І, 1955, 364); Проразливий нелюдський крик видав Михайло Жолтурка з себе, став проклинати своїх докторів (Ков., Тв., 1958, 147).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 263.